Методична скарбничка




Участь
 в обласній виставці дидактичних матеріалів 
"Творчі  сходинки"
       



*********************************************************************************************************************************











**********************************

Практичне заняття для класних керівників

 з  елементами тренінгу
"Форми та методи національно-патріотичного виховання"

МЕТА:


• Поглибити  у педагогів знання  про:
– патріотизм як суспільну та особистісну цінність;
– якості людини-патріота;
підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання  школярів в умовах сьогодення;
• розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у школі;
• удосконалити уміння і навички педагогів щодо організації патріотичного виховання школярів;
• розширити та уточнити знання педагогів щодо принципів, методів, прийомів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного виховання дітей.
ОБЛАДНАННЯ: фішки: яідки і листки  калини на кожного учасника, папір, олівці, ручки, ватмани, квіточки, листи з завданнями для кожної групи, стікери.




          ХІД
 ЗАНЯТТЯ
І. Вступна частина.
      Класоводи та класні керівники заходять до зали, керівник МО пропонує їм витягнути фішки у формі ягідки калини і листочка, поділитися на дві команди, згідно витягнутих фішок. 
Епіграф на дощці
            «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски».
                                                                           (Василь Сухомлинський)
      Перегляд відеокліпу пісні «Моє ім’я Україна» у виконанні Т. Кароль і дітей – учасників конкурсу «Голос. Діти»
  Озвучування теми заняття-практикуму «Форми та методи національно-патріотичного виховання школярів».
1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві».
Керівник МО: У пісні на початку нашої зустрічі співалося: «Моє ім’я – Україна», а це: вишиванка і просто хрестик на полотні, синє небо і широкий степ, добре слово і любов, надія і віра, воля й родина і, звичайно, татові слова і мамині пісні.
Це дуже символічно. Адже стати патріотом – це долучитися до України і розумом, і почуттями, і своїми одухотвореними діями, відкрити у собі відданість, спроможність безкорисно радіти успіхам держави, служити розвитку суспільства і одночасно саморозвиватис
     Кожен з нас тією чи іншою мірою ідентифікує себе з Україною. Наше завдання як педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто осмислювалися не лише розумом, а й переживалися серцем.    Для того щоб кожна дитина могла сказати «Україна в моєму серці», потрібно усвідомити глибинні, теоретичні витоки такого почуття-цінності, як патріотизмВидатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».
     Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.
        Принципи патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується навчально-виховний процес.
      
 1. Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні. У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної держави. Саме цю ідею положено в основу в навчально – виховні дошкільні заклади. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.      
2. Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти в дитячому садку оволодіють мовою, засвоюють духовно – культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.    
   3. Принцип систематичності й неперервності виховання. Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.
У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.     Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму.
Робота в групах


Група «Ягідки» складають «Асоціативний кущ» до слова «патріотизм»
 (голубі жовті стікери)
Група «Листочки» - кросворд з ключовим словом «патріотизм»

Керівник МО. Патріотизм – це особливе, тобто безумовне і високосмислове почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе.
          Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно. Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизм – це, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse: "Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.     У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники "Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють "любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”. 

Різновиди патріотизму 
 (презентація)
        Керівник МО.: Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:
            1)
 "державний патріотизм”. 

       Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. Формулою нового українського патріотизму має стати принцип: Україна – держава для всіх громадян. Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.      
   2) Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Ідея розуміння патріотизму в особистісному плані набула теоретичного обґрунтування у П. Ігнатенка. Він розглядав патріотизм як культурну творчість і національну напругу власних сил. Саме цей особистісний акт, а не гола військова могутність створює, на його думку, велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.      
   3) Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму. Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.В основі громадянського патріотизму "… лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон”.       
4) Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.     
   5)  Етнічний патріотизм - 
ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.        

6) Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.
Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свогонароду,
 Батьківщини. Суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.        Таким чином, патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї. 

Базовими складниками почуття патріотизму є:
любов до Батьківщини, народу, родини;
 діяльнісна відданість Батьківщині;
суспільно значуща цілеспрямованість;
гуманістична моральність;
 готовність до самопожертви;
почуття власної гідності

Керівник МО:
 Нині, як ніколи, гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота.


Вправа «Портрет людини-патріота» , «Патріотична сорочка»
Мета: узгодити розуміння учасниками характерних рис і якостей особистості, яку можна називати патріотом-громадянином.
Обладнання: заставка із назвою вправи, аркуші паперу, маркери, фломастери, стікери.
         Робота в групах. Керівник пропонує «Ягідкам»  намалювати портрет людини -патріота а «Листочкам»  вишити «Патріотичну сорочку» притаманними рисами  та якостями громадянина-патріота.
     Кожна підгрупа спочатку визначає, які саме якості мають бути притаманні людині-патріоту, а потім створює портрет такої людини. По закінченню часу наробки підгруп презентуються у великому колі.

Висновок:  усі ми маємо багато в чому схожі уявлення про людину-патріота, які сформувалися на основі розуміння змісту цього поняття і обговорення складників патріотизму. Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці. 


Вправа Патріотом має бути кожен, тому що…» (метод «Прес»)

Керівник МО презентує алгоритм методу-прес. Для цього виводиться заставка на проекторі та роздаються друковані аркуші до вправи.
Метод «Прес» має таку структуру та етапи:
1. Позиція                    Я вважаю, що …
                 (висловіть свою думку, проясніть, у чому полягає ваша позиція)
2. Обґрунтування …         тому, що …
(наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)
3. Приклад …               наприклад …
                 (наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію)
4. Висновки                Отже (тому), я вважаю …
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що потрібно робити, сформулюйте своєрідний заклик прийняти вашу позицію)

                Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон») 
         Керівник МО: Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.  Якщо розглядати патріотизм через поняття «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.
- Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.
• природи рідного краю,
• природи рідної країни;
• рідного дому, рідного краю, 
ріної країнисела;
• своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;
• людей, які живуть в рідній країні;
• моральних цінностей;
• історії держави;
• державного устрою;
• до державних символів;
• традицій і звичаїв свого народу;
• культури свого народу;
• любові, поваги до своїх національних особливостей;
• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей;
• гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;
• шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;
• рідної землі;
• захисників Вітчизни;
• загальнонародних свят
.

Вправа «Стратегічні дороговкази»
Мета: підвищення поінформованості учасників щодо нормативно-правової бази національно-патріотичного виховання дітей та молоді в Україні, особливості здійснення національно-патріотичного виховання у новітніх умовах.
Обладнання: мультимедійний проектор, презентація.
Інформаційне повідомлення
«Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді
 на 2016–2020 роки».
     Перед Україною як багатонаціональною державою у сучасних умовах постало завдання вироблення такого змісту патріотизму, що якнайбільше сприятиме вихованню громадян-патріотів у ХХІ столітті, а не дублювати ідеологічно обмежені варіанти патріотизму попередніх віків. При цьому, щоб робота з дітьми та учнівською молоддю, спрямована на національно-патріотичне виховання, викликала відгук у їхньому серці, пробуджувала лише позитивні емоції, була зрозумілою і природною, відповідала запитам сучасного підростаючого покоління, слід чітко усвідомлювати завдання патріотичного виховання. Тому  у 2016 році  Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 була затверджена СТРАТЕГІЯ національно-патріотичного виховання дітей та молоді
на 2016–2020 роки, у якій вказано , національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої національно-патріотичної самосвідомості, почуття вірності, любові до України, турботи про благо своєї нації й держави.
      Основними складовими національно-патріотичного виховання є громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання А структуру  патріотичного виховання мають становити:
     - Патріотичні переконання (знання)
     - Патріотична свідомість  
     - Патріотича   діяльність (готовнісь діяти)
              У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, схваленій МОН України, визначені такі завдання
Завдання національно-патріотичного виховання:
§ утвердження у свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
§ виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
§ підвищення престижу військової служби, а звідси − культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;
§ усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
§ сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися із соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності вирішувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
§ формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
§ утвердження гуманістичної моральності як основи громадянського суспільства;
§ культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, обережного ставлення до природи;
§ формування мовленнєвої культури;
§ спонукання зростаючої особистості до активної протидії
українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму
        Відповідно до цього, патріотизм – це:
• потреба формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: повага до державних символів України (Герба, Прапора, Гімну); участь у громадсько-політичному житті країни; повага до прав людини; верховенство права; толерантне ставлення до цінностей і
переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей; рівність усіх перед законом; готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• потреба держави – їй необхідно, щоб громадяни у разі небезпеки були здатні відстояти незалежність і суверенітет;
• потреба суспільства, яке зацікавлене в солідарності громадян, об’єднанні навколо національної ідеї, у моральній єдності;
• потреба особистості, яка своєю любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності, щоб мати умови для вільного і гідного саморозвитку.
                Патріотизм постає своєрідним форматом життєвих орієнтацій громадянина у реалізації його життєвої стратегії, яка відповідає реальним соціальним інтересам й очікуванням його найближчого оточення, суспільства й держави, закарбована у його свідомості, віднайдена у сенсі власного існування й втілена у способі життєдіяльності.
            Змістом національно-патріотичного виховання дітей та молоді має бути насамперед:
− усвідомлення національної самобутності й національно-культурної ідентичності українського народу;
− пошанування історичних постатей – носіїв національного ідеалу, доленосних подій та звитяг українського народу;
− належне поцінування героїчної боротьби українського народу за незалежність, територіальну цілісність та державний суверенітет України;
− знання української мови як національної цінності;
− виховання у дітей та молоді відданості у розбудові української нації і державності;
− формування національно-патріотичного світогляду та цінностей дітей та молоді;
− усвідомлення і примноження досягнень українського народу, його інтелектуальних та духовних здобутків;
− формування активної громадянської, державницької позиції, власної гідності дітей та молоді;
− відновлення традицій національно-визвольних змагань та підвищення престижу військової служби.

Висновок: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, національно-свідому особистість, громадянина-патріота України.
Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати» 
Керівник МО: Кожен із цих напрямів може стати змістом освітньої діяльності з дітьми, і кожен зробить свій внесок в соціалізацію особистості кожної дитини за умови врахування особливостей її розвитку.
    
Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є молодший шкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.        Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюютьшколярів, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах. 
       Досягти якісного рівня патріотичного виховання  школярів не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складнеОднак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.     Якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).      Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.      Таким чином, базовим етапом у формуванні в дітей любові до Батьківщини необхідно вважати накопичення дитиною соціального досвіду проживання у своїй Вітчизні та засвоєння усталених норм поведінки, взаємовідносин.

Патріотизм в нинішній час повинен проявлятися не лише в безпосередній борні із зовнішнім ворогом на Сході України, не тільки в надзвичайних ситуаціях, але має бути звичним станом повсякденного життя людини. Однак, на жаль, ми усі можемо навести приклади, що багато наших співгромадян займають іншу позицію – пасивно-байдужу. Це шкодить боротьбі за цілісність української держави, гальмує рух на шляху становлення громадянського суспільства, негативно відбивається на долях багатьох дітей.
На небезпеці байдужості наголошував відомий журналіст і громадський діяч часів Другої світової війни Юліус Фучик, який стверджував: «Не бійтеся ворогів – вони можуть лише вбити, не бібійтеся друзів – вони лишень можуть зрадити; бійтеся людей байдужих – саме з їхньої мовчазної згоди здійснюються усі злочини на світі».

Керівник МО: Ефективність національно-патріотичного виховання прямо пропорційно залежить від застосування сучасних виховних технологій, методів і форм роботи. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам,  застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості
          Сьогоднішнє засідання класоводів і класних керівників  я провела у формі заняття з елементами тренінгу.  Думаю, ви  помітили, що були використані різні форми  і методи роботи, інтерактивні вправи, які ви можете застосувати у своїй роботі з дітьми. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати виховне середовище, яке надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості.

Вправа-презентація «Аукціон»
Мета: сприяти організаційно-інформаційному збагаченню учасників у царині національно-патріотичного виховання.
Обладнання: заставка із назвою вправи.
      На аукціон сьогодні я пропоную виставити «Вінок» ефективних форм національно-патріотичного виховання».
      На різнокольорових квіточках я пропоную вам написати популярні нині форми національно-патріотичного виховання, які ви використовуєте у своїй роботі з дітьми , чи, можливо, плануєте використовувати.
Популярними нині формами національно-патріотичного виховання є:
- козацькі забави;
- творчий проект «Алфавіт мого міста»;
- тематичний клуб вихідного дня;
- інтерактивна патріотична зарядка;
- фестиваль патріотичних зарядок;
- майстер-клас із виготовлення арт-листівки для українського воїна;
- інтерактивна бесіда про волонтерство «Відкриті серця України»;
- колективна гра зі створення панно «Україна – моя країна!»;
- фотопроект «Світ у дитячих долонях»;
- майстер-клас «Прикрасимо наше місто (село)»;
- авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва);
- гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»;
- звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»;
- патріотичний флеш-моб;
- презентація ролику на патріотичну тематику, виготовленого дітьми;
- зустрічі з цікавими земляками-патріотами;
- акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»;
- реконструкція історичних подій (наприклад, боїв за Київ);
- круглий стіл «Ми усі одна сім’я»

Керівник МО: Ви сплели чудовий барвистий вінок форм роботи з дітьми. Я впевнена, що використання всіх цих форм і методів дасть нам усім чудовий результат у вихованні наших учнів. спільними зусиллями ми зможемо виховати наших учнів справжніми патріотами нашої країни. рідного краю. А  я яхочу до цього віночка прикріпити ще кольорові стрічки, які зроблять його гарнішим і яскравішим.  Я прикріплю стрічки вашого професіоналізму, таланту, майстерності, уміння, такту, здібностей, зусиль, педагогічної культури
     Наше заняття ми розпочинали з того, що вибирали  ягодиі листочки калини. Візьміть, будь ласка їх вруки і напишіть на них свої імена. Уявімо, що у ваших  руках  справжні ягідка і листки  калини. Ягоди червоні і повні смаку, а листки багряно цвіті , самодостатні,  як і особистість кожного із присутніх.  Дозвольте озвучити надію, що ми будемо не лише поодинокими неповторними ягодами  чи чи листками , а єдиним гроном однодумців, об’єднаних ідеєю національно-патріотичного виховання

Наше заняття підходить до кінця.                                                                               
Вправа на релаксацію «Вишнячок»
Я  пропоную учасникам запам’ятати послідовність слів «Сало, ковбаска, вишнячок» і відповідних рухів. На слові «сало» учасники роблять крок правою ногою; «ковбаска» – лівою; «вишнячок» – кругові рухи бедрами (ніби збовтують напій).
Учасники стають у колону, тримаючи один одного за талію на відстані витягнутої руки. З кожним наступним разом виконання вправи вони зменшують відстань між собою (ущільнюються).

     Заключне слово  керівника МО.
















*************************
*********************************************************************************
          Анкета  для  вчителів
"Які  форми  методичної  роботи  вас  цікавлять?"   
Вчителя  ____________________________________________________________
                                            
№ з/п
Форми  методичної  роботи
Проводиться в школі
Потрібно, але не проводиться в  школі
Проводити на  районному  рівні

Традиційні



1.
Педагогічна  рада



2.
Методична  рада



3.
Інструктивно-методична  нарада



4.
Методичні  обєднання



5.
Предметні  тижні



6.
Семінари-практикуми



7.
Конференції



8.
Психолого-педагогічні  семінари



9.
Конкурс  педагогічної  майстерності



10.
Індивідуальні  методичні  консультації



11.
Методичні  виставки



12.
Школа  передового педагогічного  досвіду 



13.
Наставництво



14
Стажування



15.
Співбесіди



16
Школа  молодого  вчителя



17.
Випуски  методичних  бюлетенів




Нетрадиційні



18
Ярмарок  педагогічної  майстерності



19
Фестиваль  педагогічних  ідей



20
Творчі  звіти  вчителів



21
Проблемні  семінари



22
Творчий  портрет  вчителя



23
Педагогічні  посиденьки



24
Конкурс „Класний  керівник  року”, „Вчитель  року”



25
Вечорниці



26
„Методичний  аукціон”



27
„Методичний  ринг”



28
„Педагогічний  консиліум”





*********************************************************************************

                  Анкета  для  вчителів
"Які  форми  методичної  роботи  вас  цікавлять?"   
Вчителя  ____________________________________________________________
                                            
№ з/п
Форми  методичної  роботи
Проводиться в школі
Потрібно, але не проводиться в  школі
Проводити на  районному  рівні

Традиційні



1.
Педагогічна  рада



2.
Методична  рада



3.
Інструктивно-методична  нарада



4.
Методичні  обєднання



5.
Предметні  тижні



6.
Семінари-практикуми



7.
Конференції



8.
Психолого-педагогічні  семінари



9.
Конкурс  педагогічної  майстерності



10.
Індивідуальні  методичні  консультації



11.
Методичні  виставки



12.
Школа  передового педагогічного  досвіду 



13.
Наставництво



14
Стажування



15.
Співбесіди



16
Школа  молодого  вчителя



17.
Випуски  методичних  бюлетенів




Нетрадиційні



18
Ярмарок  педагогічної  майстерності



19
Фестиваль  педагогічних  ідей



20
Творчі  звіти  вчителів



21
Проблемні  семінари



22
Творчий  портрет  вчителя



23
Педагогічні  посиденьки



24
Конкурс „Класний  керівник  року”, „Вчитель  року”



25
Вечорниці



26
„Методичний  аукціон”



27
„Методичний  ринг”



28
„Педагогічний  консиліум”





********************************************************************************

Сучасний вчитель. Який він?
Педагогічні посиденьки
Мета:
ü сприяти популяризації педагогічних знахідок вчителів та вихователів школи, що атестуються;
ü створити атмосферу психологічного благополуччя, емоційного комфорту  для кожного члена колективу;
ü навчати педагогів вмінню презентувати себе і свою роботу;
ü сприяти формуванню почуття впевненості, підвищення самооцінки, умінню відволікатись від повсякденних  проблем, отримувати моральне задоволення.
 (Всі учасники сидять за круглим столом, на якому чай, кава, солодощі)
План підготовки:
1. Створити творчу групу з підготовки до заходу
2. Провести інструктивну нараду з чле­нами творчої групи.
  3. Вчителям, які атестуються, підготуватися до звіту про виконання плану роботи 
     на період атестації. (Атестаційне дефіле)
Хід проведення
                                                                                                                    Епіграф
                                               «Любіть роботу, яку ви виконуєте,
                                       і тоді у вас на буде жодного робочого дня» . (Конфуцій)
Заступник директора. 
         Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні я запросила вас на нетрадиційний методичний захід – педагогічні посиденьки. Посиденьки – це захід, де збирається гурт, колектив людей, щоб поспілкуватися, обговорити якісь питання і, звичайно, відпочити. А так як ми з вами – педагоги, тому посиденьки наші будуть педагогічними. І поговоримо ми сьогодні про  про сучасного вчителя, який він — сучасний вчитель?  Який вчитель сьогодні працює у загальноосвітній школі І- ІІ ст. с. Угриничі. А ще я хочу, щоб  ви отримали масу задоволення  і сюрпризи від наших посиденьок. Ми – українці, а українці – працьовиті, старанні, наполегливі люди, які вміють поєднувати  плідну роботу з гарним відпочинком. На годиннику 13.30. Всі ми вже встигли плідно попрацювати, провівши низку уроків, тому  пропоную трішки перепочити – випити м’ятно-чебрецевого чаю, бо  жодні посиденьки в українців не обходяться без чаювання. Чому саме м’ятно-чебрецевий чай, тому що видатний вчений Авіценна називав чебрець Божественною травою, що допомагає людині не тільки впоратися з багатьма захворюваннями, але приймаючи її, продовжити собі життя,  а м’яту правителі Риму вважали  священною рослиною, яка активізує розумову діяльність. А воєначальники в давнину ставили букети з м’ятою у своїх резиденціях, тому що вона допомагає сконцентрувати  увагу. Чаювання буде супроводжуватися приємною легкою музикою.

 Музична пауза. Відео «Друзям»
Заступник директора. А зараз, до роботи.
Я пропоную сьогоднішню зустріч провести за моїми правилами
 


1. Відкинути всі неприємності, які існують в реальному житті.
2. Відчути стук свого серця, пориви душі.
3. Налаштуватись на творчу атмосферу, співпрацю і  трішечки романтизму.
4. Все сказане Вами сьогодні повинно бути щирим.
5. Отримати максимум задоволення від спілкування з колегами +пізнання крапельки новог
Самопрезентація «Ініціали»

Кожному учасникові пропонується назвати своє прізвище, ім’я, по батькові, а потім – свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Наприклад, Андрусик Лариса Дмитрівна – активна, лаконічна, дружелюбна. Усі представляються по колу.
Заступник директора. Як бачимо, кожному з нас притаманні певні риси характеру. Це портрет окремих особистостей, творчих педагогів. І всі ми разом склали портрет вчителів ЗОШ І– ІІ ст. с. Угриничі. Зараз я пропоную вам вправу «Я працюю  в Угриничівській школі з …. і …»
         Всі учасники сидять за круглим столом, на якому стоїть глобус.
Кожен по черзі за годинниковою стрілкою чіпляє на глобус паперового метелика і висловлює свою думку про переваги або недоліки власної педагогічної діяльності саме у цій школі.


Підсумок вправи:
Незалежно від того, у якій школі ви працюєте, куди б не закинула вас доля, важливо пам’ятати, що не місце красить людину, а людина - місце.
Вправа «Давно хотіла (-в) тобі сказати, що ти…»
 

А для того, щоб вже сьогодні ми всі відчули себе важливими, значимими, неповторними, найкращими у нашому колективі, пропоную вправу «Давно хотіла(-в) тобі сказати, що ти…»
Всі присутні сідають в коло. На листках А-4 кожен зверху пише свої ПІБ і за часовою стрілкою передає своєму сусідові.
Завдання: одним реченням розкрити одну з позитивних якостей колеги, помічену вами. Записане закрити, згинаючи листок таким чином, щоб  аркуш,обійшовши коло, повернувся до господаря у вигляді закладки.
Сьогодні ми всі підемо додому із подарунками-закладками, які допоможуть нам подивитись на себе з іншого боку, сподіваюсь, піднімуть кожному настрій, і, звичайно ж, допоможуть налаштуватись на роботу протягом подальшої діяльності у нашій школі.
Заступник директора. З ваших розповідей про роботу школі  я зрозуміла, що вам подобається працювати у нашому навчальному закладі, а, значить, ви любите свою професію
Вправа  «Я люблю свою  професію»

    На столі емблемки  у вигляді сердечок різного кольору: червоні, рожеві, жовті, голубі. Кожен з учасників по черзі обирає і приколює собі «серце» зі словами: « Я люблю свою професію, тому що…»
     По завершенні вправи кожен з учасників правою рукою торкається емблеми, лівою – глобуса в центрі столу, разом промовляючи :
«У серце дитини увійде лише те, що йде від серця вчителя!» (вислів на дошщі)


Вправа «Реклама»

Заступник директора. Я дуже рада, що ви всі любите свою професію. Адже без любові до того, що ми робимо не буде хорошого результату. Я, думаю, ви погодитеся з тим, що професія вчителя втрачає свій престиж. Молодь, яка здобуває професію вчителя не завжди іде працювати у школу, а якщо і робить це, то з невеликим задоволення Все частіше ми зустрічаємося з тим фактом, що молоді педагоги, попрацювавши кілька років у школі, полишають її і шукають іншої роботи—вище оплачуваної, спокійнішої, роботи, яка вимагає  менше зусиль,  неспокою та відповідальності. Тому я пропоную вам зараз попрацювати у групах і прорекламувати професію вчителя. Ви можете зробити словесну рекламу або художню.
Вправа «Асоціативний ряд»
 

Заступник директора. Дякую вам за реклами. Я впевнена, що ваші реклами можуть привернути сучасну молодь до роботи в школі і переконають її стати справжнім сучасним вчителем. Отже, який він – сучасний вчитель? Давайте охарактеризуємо сучасного вчителя. Ваше завдання – підібрати ознаки, які характеризують сучасного вчителя (робота виконується на аркуші, в центрі якого написано «сучасний вчитель»)
Підсумок. Отже, сучасний вчитель  повинен мати такі якості, як креативність, винахідливість, бажання вдосконалюватись, бути активним, індивідуальним, самостійним, передавати свій досвід та ідеї іншим, мати нестандартний підхід до розв’язання  проблем, уміти генерувати ідеї в конкретні педагогічні дії, застосовувати нові методи й форми навчання.
У Національній доктрині  розвитку освіти  в Україні зазначено, що одним із пріоритетних напрямів державної політики є підготовка  кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння й запровадження інноваційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці.
Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. Зараз усім зрозуміло, що в  сучасних умовах , які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює  людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування й використання нового: ідей, задумів, нових підходів і рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, яка систематично працює над підвищенням власного рівня освіченості, знайомиться з новинками інноваційних технологій, прогнозує динаміку навчальних досягнень учнів, бере участь у майстер-класах та професійних конкурсах, використовує ІКТ, підвищує кваліфікацію. Я думаю, ви погодитесь з тим, що в сучасних умовах  розвитку нашої країни, головною рисою сучасного вчителя є конкурентоспроможність. Які ж риси притаманні конкурентоспроможному вчителю?
Це завдання ми виконаємо таким чином:  до кожної літери у слові  «конкурентоспроможність»  підберемо риси, які притаманні конкурентоспроможній людині, але  це слово я розділила на дві частини. З однією частинною  буде працювати одна група, з другою – інша.
к – креативність
о – оптимальність
н – нестандартність, неперервність
к – конструктивність
у – уміння взяти на себе ініціативу, удосконалення
р – реалізація задуманого, розвиток
е – ентузіазм
н – новаторство, неперервність
т – творчість, творча фантазія
о – об’єктивність, оптимальність
с – самореалізація
п – працездатність
р – рух вперед, результат
о – особистісний підхід до учнів
м – моніторингові дослідження
 о – оптиміст, обдарованість
 ж – життєвий тонус
н – новизна
і --  інтелект, інновації, ініціативність
с – саморозвиток
т – толерантність, творчість
Висновок. Отже, конкурентоспроможний вчитель –соціально-активний учитель, він взаємодіє з дітьми та батьками, які є повноправними учасниками навчально-виховного процесу. Це актор, режисер, менеджер,  аналітик і психолог. На мою думку, формуванню конкурентоспроможності вчителя сприяють певні риси: воля, прагматичність у діях, націленість на успіх, швидкість реакції, рішучість, прогностичні здібності, уміння приймати нестандартні рішення, а також сміливість.
Ще одна риса конкурентоспроможного учителя – володіння педагогічною культурою, яка визначає загальний інтерес колективу навчального закладу, де панує доброзичлива ділова атмосфера, уміння конструктивно працювати в команді, дипломатичність, здатність до компромісу, надійність, здорові взаємини між адміністрацією та педагогічними працівниками . Сформувати таку особистість  неможливо без педагогічної майстерності вчителя. А де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Лише в самому  собі, лише в усвідомленні величі своєї праці. а ще  --у підтримці та розумінні колег, сім’ї та суспільства.
Заступник директора. Я думаю, настав час для відпочинку  на наших посиденьках.
Музична пауза
Колаж «Учитель Угриничівської  школи»

Заступник директора. Отже, яким є сучасний вчитель  ми з’ясували. А яким є наш педагогічний колектив. Я пропоную вам порівняти наш колектив з якимось предметом, рослиною, явищем чи твариною . Для виконання цієї вправи можете скористатися кольоровими стікерами, ножицями, олівцями, фломастерами. За допомогою ваших фігурок ми створимо колаж «Учитель Угриничівської школи». Я, наприклад, колектив нашої школи порівнюю із сонцем. Так як і сонце, ви зігріваєте душі дітей, даруєте тепло своїм колегам, в тому числі і мені. Яскраво сяєте на небосхилі українського вчительства. А ще -- сонце кругле, воно не має гострих кутів,  і наш колектив теж немає, на мою думку, гострих кутів у нашій роботі , спілкуванні.
Педагоги  висловлюють думки і прикріплюють свої фігурки на плакат.

                Підсумки. Наша школа – це вернісаж особистостей. Тут працюють люди, які Божим велінням наділені розумом, талантом, добротою, людяністю. Але ніщо не возвеличує людину так, як праця.
Людина – найдосконаліше творіння на Землі. Бог створив для неї світ, наділив її розумом, силою, талантами. У Біблії є одна притча.
 «Покликав один багатій до себе 3 рабів і дав одному з них 5 талантів (давні гроші), а другому – 2, третьому ж – лише 1. Через деякий час повернулися до свого господаря раби, і той, що мав 5 талантів, дістав ще 5, той, що 2, - ще 2, а третій загубив і той талант, що мав: нічого не здобув. Покарав його господар вічною темрявою, сказавши: «Тому, хто має, ще додається, а хто нічого не має, то втратить і те, що мав».
Наші вчителі уміють працювати і не як-небудь, а працювати творчо, як говориться у притчі, вони мають і їм ще додається.
Отже, кожна людина наділена  якимсь даром, талантом, має певні задатки, які потрібно розвивати, удосконалювати, бо без праці таланту немає, і хто не працює над собою, ніколи нічого не досягне. Недаремно кажуть:
Багато особистостей на світі,
Та кожна, безперечно, діамант,
Життя обточить всіх, воно покаже,
Хто варт  чого, а хто не варт.

Заступник директора. Зараз я пропоную вам музичну паузу. До вашої уваги жартівлива пісня. Ви її уважно послухайте, і скажіть, про який період вчительської роботи йде мова.
 (на мелодію жартівливої пісні про ноти)


Перша нота - нота «до»,
Її не хоче геть ніхто,
Ой дана, ой дана я.
Друга нота – нота «ре»,
Перед нею страх бере ,
Ой дана, ой дана я.
Третя нота – нота «мі» -
Шлях обрали цей самі,
Ой дана, ой дана я.
А  четверта нота – нота «фа»,
Та коли ж вже та «лафа»?
Ой дана, ой дана я.
П’ята нота – нота «соль»,
В нас від ручки вже мозоль!
Ой дана, ой дана я.
Шоста нота – нота «ля»,
Праця виправдалася!
Ой дана, ой дана я.
Сьома нота – нота «сі» -
Мене визнають усі!
Ой дана, ой дана я.
До, ре,мі,фа, соль, ля, сі –
На щабель ми вище всі!
Ой дана, ой дана я.


Заступник директора. Правильно. Це атестація вчителя. Про хід атестації у цьому році я попрошу розповісти директора школи.
Атестаційне  дефіле



Колективна   вправа «Тепло наших рук»Ірина Михайлівна та Василь Іванович на сьогоднішнє заняття підготували творчі звіти своєї роботи і зараз вони проведуть нам «атестаційні дефіле». Надаю їм слово.

     Учасникам пропонується  на заздалегідь підготовлених долоньках  коротко написати особисті побажання колегам, які атестуються в цьому році.  Побажання можна почати  з вислову «У вашій професійній діяльності я бажаю…»

 Завуч. Шановні колеги. Колекція щасливих миттєвостей на вашому трудовому шляху у кожного була різною: в одного – більша, в іншого - трішечки менша. Проте кожен ракурс вражав неповторністю, сяйвом дитячих посмішок, незабутніх моментів. Тож хочеться побажати вам, щоб галерея професійних перемог була у кожного з вас була надзвичайно великою, щоб вона постійно поповнювалася новими ракурсами, а самоосвітні кейси та портфоліо  – новими методами, прийомами, інноваціями, що у свою чергу сприятиме успішній реалізації компетентнісного підходу та модернізації навчально-виховного процесу. І хоча ви вважаєте себе компетентним вчителем, продовжуйте працювати над підвищенням своєї професійної майстерності. Пам’ятайте слова Сальвадора Далі: «Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти».
Хвилина релаксації
Пропоную всім заплющити очі. Розслабитися.
Друзі, уявіть, що над вашою головою світить промінчик. Дивіться, як легко ви можете ним управляти. Ось він повільно освітлює вас з голови до п’ят. Вам приємно дивитися на себе, ви чудово виглядаєте, ви спокійні і впевнені в собі. А тепер обведіть промінчиком всіх, хто сидить у цьому колі. Подумайте, як вам добре разом. Підніміть промінчик вище і осяйте ним своїх рідних, друзів, ваших вихованців – всіх людей, кого ви любите. Подякуйте їм за те, що вони люблять і підтримують вас. А тепер піднесіть промінчик ще вище й обведіть ним все навкруги. Подякуйте долі за те, що вам дароване життя, що ви можете щодня ним насолоджуватися і здійснити свої мрії.  
Завершення
Розплющіть очі, візьміться за руки і голосно скажіть: «Все в наших руках!» 
Вправа « Я малюю, я тебе малюю…» 

(Всім учасникам роздаються аркуші А-4, кольорові фломастери)
Заступник директора: Наша сьогоднішні посиденьки підходять до завершення. І наостанок дуже хочеться, аби у кожного із вас залишилось щось приємне на згадку. Тому пропоную намалювати колективно портрети кожного, саме такими, якими ми побачили один одного протягом нашого заняття чи протягом  всього періоду роботи.
 Кожен учасник починає малювати свій портрет. Почувши фразу: «Яка краса!», необхідно зупинитись і передати свій листок за часовою стрілкою сусідові.   Робота продовжується, поки листок не обійде повністю коло і не повернеться до свого «господаря».)
Заступник директора:


     Неповторні, непередбачувані шедеври має  кожен у подарунок. Пропоную зберегти їх як мінімум до наступної вашої атестації і тоді нехай він надихне вас до активної творчої діяльності, хай пробудить бажання бути першими, кращими, справжніми творцями своєї життєвої і професійної долі!
Вправа «Пісочний годинник»

Заступник директора. Наступна наша вправа «Пісочний годинник»
Наш пісочний годинник особливий. Як прилад  для вимірювання часу він показав, що хвилини, відведені для нашого заняття, збігли. Піщинки пересипалися у його нижню частину. Пісочний годинник став також приладом для визначення якості нашого заняття. Я думаю, що всі ви йдучи на сьогоднішній захід, чогось очікували. Чи справдились ваші очікування? Чи вдалися наші посиденьки? Якщо ваші очікування справдилися, приклейте піщинки у нижню частину годинника, якщо ні – у верхню частину.
Заступник директора. Шановні колеги для підбиття підсумків я невипадково вибрала такий символ. Цей годинник можна перевернути. Так і ми завжди маємо можливість перевернути годинник наших сподівань, щоб наші реалізовані надії стали основою нових, які обов'язково з'являється і зажадають своєї реалізації.
Завершити наші посиденьки хочу притчею
Притча
Прийшов учень до Вчителя й каже: «Учителю, я втомився, у мене таке тяжке життя, такі труднощі та проблеми, я день за днем пли­ву проти течії, я не маю більше сил. Що мені робити?»
Учитель замість відповіді поставив на во­гонь три однакові посудини з водою. В одну вки­нув морквину, в іншупоклав яйце, а в третю насипав кави. За якийсь час він вийняв із води морквину та яйце і налив у горня кави з третьої посудини.
- «Що змінилося?»запитав він учня.
- «Яйце й морквина зварилися, а кава розчини­лась у воді»,відповів учень.

- «Ні,сказав Учитель,це лише поверхо­вий погляд на речі. Подивисятверда морквина, побувавши в окропі, стала м’якою й піддатливою. Тендітне й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структу­ру під впливом однаково несприятливих обста­винокропу. Так і люди: міцні зовні можуть впасти в розпач й перетворитися на слабаків там, де тендітні й ніжні лише стають рішучі­шими і мужнішими».
- « А кава?»запитав учень.
- «О! Це найцікавіше! Кава повністю розчини­лась у чужому середовищі й змінила йогопере­творила окріп на чудовий ароматний напій.
Є особливі люди, які не змінюються під впли­вом обставин,вони самі змінюють обставини, перетворюючи їх на щось нове й прекрасне, отри­муючи користь і знання із ситуації ».
 Це ми з вами. Бажаю, щоб Ваша робота була для Вас приємним кавуванням !


❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖ ❖



1 коментар: